Що означає вислів «міжстановий соціальний прошарок»? Хто до нього належав у цей період України XVI ст.?

«Міжстановий соціальний прошарок» — це група людей, яка не належала повністю до одного традиційного стану тогочасного суспільства. У XVI ст. основними станами були шляхта, духовенство, міщани та селянство. Представники міжстанового прошарку могли походити з різних станів, мати неоднакові права й заняття та ще не становити окремого юридично оформленого стану.

В Україні XVI ст. таким міжстановим прошарком було насамперед козацтво.

До козаків входили:

• селяни, які тікали від кріпосницької залежності та панщини;

• міщани, зокрема ремісники й торговці;

• збідніла або дрібна шляхта;

• інколи представники духовенства та люди інших суспільних груп.

Козаки селилися переважно на південних прикордонних землях — у степах, на Запорожжі. Вони займалися військовою справою, захищали населення від татарських нападів, ходили у походи, промишляли рибальством, мисливством, торгівлею та землеробством.

Отже, козацтво називають міжстановим прошарком тому, що воно формувалося з вихідців різних станів і в XVI ст. ще не мало остаточно визначеного правового статусу окремого стану.