Складіть хронологію подій АТО і ООС.

Хронологія подій АТО і ООС

Антитерористична операція та Операція об’єднаних сил були двома послідовними етапами протидії російській збройній агресії на сході України. АТО тривала з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2018 року, а ООС — з 30 квітня 2018 року до початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року.

Передумови

20 лютого 2014 року — початок сучасної російсько-української війни. Російська Федерація розпочала військову операцію із захоплення Криму.

Березень 2014 року — Росія окупувала Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, після чого оголосила про їх незаконне «приєднання».

Березень — початок квітня 2014 року — у східних і південних областях України відбувалися організовані проросійські виступи. Їх учасники захоплювали адміністративні будівлі, нападали на прихильників єдності України та вимагали відокремлення регіонів.

6–7 квітня 2014 року — проросійські угруповання захопили будівлі органів влади в Донецьку, Луганську та Харкові. У Донецьку було проголошено так звану «ДНР», а згодом у Луганську — так звану «ЛНР».

12 квітня 2014 року — озброєна група під командуванням офіцера російських спецслужб Ігоря Гіркіна захопила Слов’янськ. Пізніше бойовики зайняли низку інших населених пунктів Донеччини та Луганщини.

Антитерористична операція — 2014–2018 роки

Початок АТО

13 квітня 2014 року — Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про проведення заходів для подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності держави.

Того ж дня біля Слов’янська відбулося одне з перших бойових зіткнень українських силовиків із російськими диверсантами. Загинув офіцер Служби безпеки України Геннадій Біліченко, якого вважають одним із перших загиблих українських військовослужбовців у війні на Донбасі.

14 квітня 2014 року — виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов підписав указ про введення в дію рішення РНБО. Ця дата вважається офіційним початком АТО. Керівництво операцією здійснював Антитерористичний центр при Службі безпеки України. Президент України+1

Розгортання бойових дій у 2014 році

Квітень — травень 2014 року — українські війська почали блокувати захоплений бойовиками Слов’янськ, установлювати блокпости та відновлювати контроль над прилеглими районами. До проведення АТО залучалися Збройні сили, Національна гвардія, СБУ, прикордонники, міліція та добровольчі підрозділи.

2 травня 2014 року — бойовики збили поблизу Слов’янська два українські вертольоти. Загинули українські військовослужбовці.

9 травня 2014 року — запеклі бої в Маріуполі. Українські сили протистояли проросійським збройним формуванням, які намагалися захопити місто.

11 травня 2014 року — на захоплених територіях Донецької та Луганської областей бойовики провели незаконні так звані «референдуми». Україна та міжнародне співтовариство їхніх результатів не визнали.

22 травня 2014 року — напад на український військовий блокпост поблизу Волновахи. Українські сили зазнали значних втрат.

26 травня 2014 року — перший бій за Донецький аеропорт. Українські сили відбили спробу бойовиків захопити летовище та зберегли контроль над ним.

2 червня 2014 року — бойовики атакували Луганський прикордонний загін.

14 червня 2014 року — поблизу Луганського аеропорту бойовики збили український військово-транспортний літак Іл-76. Загинули 40 десантників і дев’ять членів екіпажу.

13 червня 2014 року — українські сили звільнили Маріуполь. Місто стало важливим центром української оборони на півдні Донецької області.

20–30 червня 2014 року — Україна запровадила односторонній режим припинення вогню. Проте проросійські формування продовжували обстріли, тому українські сили відновили активні дії.

5 липня 2014 року — українські війська звільнили Слов’янськ і Краматорськ. Після цього були звільнені Дружківка, Костянтинівка та інші населені пункти.

11 липня 2014 року — російські сили завдали ракетного удару по українському військовому табору біля Зеленопілля Луганської області. Українська армія зазнала значних втрат.

17 липня 2014 року — над окупованою частиною Донецької області російським зенітним ракетним комплексом «Бук» було збито пасажирський літак рейсу MH17. Загинули всі 298 людей, які перебували на борту.

Липень — серпень 2014 року — українські війська звільнили Лисичанськ, Сіверськ, Рубіжне, Дзержинськ, Попасну та інші міста. До кінця літа сили АТО звільнили понад сто населених пунктів і приблизно дві третини територій, захоплених проросійськими формуваннями.

Російське вторгнення та Іловайськ

Початок серпня 2014 року — розпочалися бої за Іловайськ. Українські підрозділи намагалися взяти місто, щоб перерізати важливі шляхи постачання бойовиків.

24–25 серпня 2014 року — регулярні підрозділи російської армії масово перетнули український кордон. Російські війська наступали в районі Іловайська, Луганська та Новоазовська.

24–29 серпня 2014 року — українське угруповання в районі Іловайська опинилося в оточенні.

29 серпня 2014 року — російська сторона пообіцяла надати українським військовим безпечні коридори для виходу. Проте колони українських військ були розстріляні. Іловайська трагедія стала однією з найтяжчих подій АТО.

5 вересня 2014 року — у Мінську Україна, Росія та представники ОБСЄ підписали Мінський протокол, який передбачав припинення вогню, обмін полоненими, контроль кордону та виведення незаконних збройних формувань.

19 вересня 2014 року — підписано Мінський меморандум, у якому визначалися лінія розмежування та порядок відведення важкого озброєння. Однак бойові дії не припинилися. uinp.gov.ua

Донецький аеропорт і Дебальцеве

Осінь 2014 року — січень 2015 року — тривали особливо запеклі бої за Донецький аеропорт. Українських захисників аеропорту назвали «кіборгами» за надзвичайну стійкість.

13 січня 2015 року — внаслідок постійних обстрілів упала диспетчерська вежа Донецького аеропорту.

19–20 січня 2015 року — бойовики підірвали конструкції нового термінала. Під завалами загинули та були поранені українські військовослужбовці.

22–23 січня 2015 року — останні українські захисники залишили зруйновані термінали. Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні — від 26 травня 2014 року.

24 січня 2015 року — російські сили обстріляли житлові райони Маріуполя з реактивних систем залпового вогню. Загинули мирні жителі.

25 січня — 18 лютого 2015 року — найгостріша фаза боїв за Дебальцівський плацдарм. Російські війська та підконтрольні їм формування намагалися оточити українське угруповання.

12 лютого 2015 року — підписано Комплекс заходів щодо виконання Мінських домовленостей, відомий як «Мінськ-2». Він передбачав припинення вогню з 15 лютого, відведення важкої зброї, обмін полоненими та відновлення Україною контролю над державним кордоном.

Попри домовленості, наступ на Дебальцеве продовжився.

18 лютого 2015 року — основні українські сили організовано вийшли з Дебальцевого та зайняли нові оборонні позиції на Світлодарській дузі. uinp.gov.ua

Позиційний етап АТО

Лютий — червень 2015 року — бої в районі Широкиного. Українські підрозділи стримували противника на підступах до Маріуполя.

3 червня 2015 року — російські формування здійснили масштабну атаку на Мар’їнку. Українські сили відбили наступ і зберегли контроль над містом.

2015 рік — у Донецькій та Луганській областях почали діяти військово-цивільні адміністрації. Вони виконували функції державної влади там, де органи місцевого самоврядування не могли працювати через бойові дії.

21 вересня 2016 року — у Мінську підписано рамкове рішення про розведення сил у районах Станиці Луганської, Золотого та Петрівського. Повністю реалізувати домовленості тоді не вдалося через постійні порушення режиму тиші.

18–23 грудня 2016 року — загострення на Світлодарській дузі. Російські сили спробували прорвати українську оборону, але були зупинені.

29 січня — початок лютого 2017 року — запеклі бої в районі Авдіївки та промислової зони. Через обстріли місто залишилося без електроенергії, води й опалення. Українські війська втримали позиції.

Упродовж 2016–2017 років бойові дії переважно мали позиційний характер. Противник застосовував артилерію, міномети, снайперів і диверсійно-розвідувальні групи. Найнебезпечнішими ділянками залишалися Авдіївка, Мар’їнка, Світлодарська дуга, Горлівський напрямок, околиці Маріуполя, Попасна, Золоте та Станиця Луганська.

Перехід від АТО до ООС

18 січня 2018 року — Верховна Рада України ухвалила закон про особливості державної політики щодо забезпечення суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. У документі Російську Федерацію було визначено державою-агресором, а непідконтрольні райони — тимчасово окупованими територіями.

Закон створив правову основу для використання Збройних сил не в межах антитерористичної операції, а для відсічі та стримування збройної агресії Росії. Законодательство Украины

30 квітня 2018 року — Антитерористичну операцію завершено. Розпочалася Операція об’єднаних сил.

Головна відмінність полягала в управлінні. Під час АТО керівництво формально здійснював Антитерористичний центр при СБУ, а під час ООС безпосереднє командування військами перейшло до Командувача об’єднаних сил Збройних сил України. В одному штабі були об’єднані сили ЗСУ, Національної гвардії, СБУ, Національної поліції, Державної прикордонної служби та інших структур. Президент України+1

Операція об’єднаних сил — 2018–2022 роки

2018 рік

Після початку ООС українські війська вдосконалювали оборонні позиції, протидіяли диверсійним групам і на окремих ділянках займали вигідніші рубежі в межах Мінських домовленостей.

Противник продовжував застосовувати міномети, артилерію, протитанкові ракети, снайперське озброєння та безпілотники.

25 листопада 2018 року — російські військові атакували й захопили українські кораблі та їхні екіпажі поблизу Керченської протоки. Ця подія не належала безпосередньо до бойових дій ООС на Донбасі, але стала новим відкритим актом російської агресії.

26 листопада — 26 грудня 2018 року — в десяти областях України було запроваджено воєнний стан.

2019 рік

Червень 2019 року — розпочалося розведення сил біля Станиці Луганської. Згодом було відновлено міст через Сіверський Донець, яким користувалися цивільні громадяни.

Жовтень — листопад 2019 року — відбулося розведення сил і засобів у районах Золотого та Петрівського.

9 грудня 2019 року — у Парижі відбулася зустріч лідерів України, Франції, Німеччини та Росії в Нормандському форматі. Сторони домовилися про обмін утримуваними особами, нові ділянки розведення та продовження переговорів. Повного припинення вогню досягти не вдалося.

2020 рік

18 лютого 2020 року — російські сили атакували українські позиції поблизу Золотого, Новотошківського, Оріхового та Кримського. Українські військові відбили наступ.

27 липня 2020 року — набули чинності додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню. У перші місяці кількість обстрілів і втрат значно зменшилася, проте повної тиші не було.

2021 рік

Березень — квітень 2021 року — Росія зосередила значні військові сили біля кордонів України та на території окупованого Криму. Це стало найбільшим на той момент нарощуванням російського війська з 2014 року.

Протягом 2021 року — ситуація в районі ООС знову загострилася. Збільшилася кількість обстрілів, застосовувалися важкі міномети, артилерія, протитанкові комплекси й безпілотні літальні апарати.

Осінь — зима 2021 року — Росія розпочала нове масштабне стягування військ до українських кордонів. Одночасно російське керівництво висувало політичні ультиматуми Україні та західним державам.

Завершення періоду ООС

Січень — лютий 2022 року — Росія продовжувала накопичувати війська навколо України, зокрема в Білорусі, окупованому Криму та поблизу східного кордону.

17–20 лютого 2022 року — різко зросла кількість обстрілів українських позицій і прифронтових населених пунктів. Росія та підконтрольні їй угруповання створювали інформаційні приводи для подальшого вторгнення.

21 лютого 2022 року — Російська Федерація оголосила про визнання так званих «ДНР» і «ЛНР» та заявила про введення на окуповані території своїх військ.

24 лютого 2022 року — Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну з півночі, сходу та півдня, завдаючи ракетних і авіаційних ударів по всій території держави.

Із цього моменту Операція об’єднаних сил як окремий формат бойових дій на території Донецької та Луганської областей завершилася. Українські підрозділи, які діяли в районі ООС, увійшли до загальної системи оборони держави. Російсько-українська війна перейшла від переважно локалізованих бойових дій на Донбасі до фази повномасштабної війни. Національна академія сухопутних військ+1

Отже, основні хронологічні межі такі:

АТО — 14 квітня 2014 року — 30 квітня 2018 року.

ООС — 30 квітня 2018 року — 24 лютого 2022 року.

АТО й ООС не були окремими внутрішніми конфліктами, а стали етапами тривалої оборони України від російської збройної агресії, що розпочалася у 2014 році.