Основні положення програмних документів Кирило-Мефодіївського братства

Кирило-Мефодіївське братство — це таємна українська політична й громадсько-культурна організація, яка виникла в Києві наприкінці 1845 — на початку 1846 року. Її засновниками були Микола Костомаров, Микола Гулак і Василь Білозерський. До діяльності братства також долучилися Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш та інші українські інтелектуали.

Ідейною основою діяльності братства були християнські цінності, слов'янська єдність, українське національне відродження, соціальна рівність і скасування кріпацтва.

Основні програмні положення організації були викладені в таких документах:

1. «Книга буття українського народу» («Закон Божий»).

2. «Статут Слов'янського братства святих Кирила і Мефодія».

3. Пояснення та програмні праці членів братства, зокрема історичні й політичні твори Миколи Костомарова.

1. «Книга буття українського народу» («Закон Божий»)

Цей документ вважається головним ідейним твором Кирило-Мефодіївського братства. Його автором був Микола Костомаров.

У ньому викладено історичне бачення розвитку українського народу, критику самодержавства, кріпацтва та національного гноблення.

Основні положення документа:

• Християнська основа суспільства. Майбутнє суспільство повинно будуватися на принципах християнської моралі, любові до ближнього, справедливості та рівності людей.

• Свобода народів. Кожен народ має право на самостійний національний і культурний розвиток.

• Скасування кріпацтва. Усі люди повинні бути вільними, а кріпосне право має бути ліквідоване.

• Ліквідація самодержавства. Братчики виступали проти необмеженої влади монарха та за демократичний суспільний устрій.

• Соціальна рівність. Усі громадяни повинні мати рівні права незалежно від походження та суспільного становища.

• Національне відродження України. Український народ повинен відновити свою національну гідність, розвивати мову, культуру й освіту.

• Слов'янська федерація. Передбачалося створення добровільного союзу слов'янських народів на засадах рівності, братерства та взаємної поваги.

Особливе місце в документі відведено історичній долі України. Автор наголошував, що український народ має особливе покликання у справі поширення свободи, рівності та братерства між слов'янськими народами.

2. «Статут Слов'янського братства святих Кирила і Мефодія»

Статут визначав мету, завдання, принципи діяльності та організаційну структуру братства.

Його основні положення:

1. Об'єднання слов'янських народів. Створення добровільного союзу слов'янських народів, які повинні жити в мирі та взаємній злагоді.

2. Рівноправність народів. Жоден народ не повинен панувати над іншим. Усі слов'янські народи мають бути рівними.

3. Політична свобода. Ліквідація абсолютизму та запровадження демократичного правління.

4. Скасування кріпацтва. Знищення соціальної нерівності й надання особистої свободи всім людям.

5. Поширення освіти. Розвиток народної освіти, науки та культури серед слов'янських народів.

6. Християнська мораль. Утвердження принципів милосердя, любові, справедливості й людської гідності.

7. Національна самобутність. Збереження та розвиток мов, культур і традицій кожного слов'янського народу.

Передбачалося, що майбутня слов'янська федерація матиме спільні представницькі органи, але кожен народ збереже власну самобутність і рівні права.

3. Основні політичні та суспільні ідеї братства

У програмних документах Кирило-Мефодіївського братства можна виділити кілька головних напрямів:

Національний напрям:

• відродження української національної свідомості;

• розвиток української мови та культури;

• визнання права українського народу на вільний розвиток;

• рівноправність України з іншими слов'янськими народами.

Соціальний напрям:

• скасування кріпосного права;

• ліквідація станових привілеїв;

• встановлення рівності всіх людей перед законом;

• поліпшення становища селянства.

Політичний напрям:

• ліквідація самодержавства;

• запровадження демократичного устрою;

• створення федерації вільних слов'янських народів;

• забезпечення громадянських свобод і прав людини.

Культурно-освітній напрям:

• поширення освіти серед народу;

• розвиток науки й літератури;

• піднесення національної культури;

• виховання суспільства на основі християнських і моральних цінностей.

4. Значення програмних документів Кирило-Мефодіївського братства

Програмні документи братства мали велике історичне значення, оскільки вперше в українському суспільно-політичному русі XIX століття системно поєднали ідеї національного відродження, соціального визволення та демократичного перетворення суспільства.

Їхнє значення полягає в тому, що вони:

• сформулювали ідею визволення українського народу від національного та соціального гноблення;

• обґрунтували необхідність скасування кріпацтва;

• проголосили принцип рівності слов'янських народів;

• висунули ідею демократичної федерації слов'янських держав;

• сприяли формуванню української національної політичної думки;

• стали важливим етапом розвитку українського національного руху.

Висновок

Отже, програмні документи Кирило-Мефодіївського братства передбачали створення нового суспільства, заснованого на свободі, рівності, братерстві, християнських цінностях і справедливості. Братчики виступали за скасування кріпацтва, ліквідацію самодержавства, національне відродження України та утворення добровільної федерації рівноправних слов'янських народів. Їхні ідеї стали важливою складовою українського національно-визвольного руху XIX століття та заклали підґрунтя для подальшого розвитку української політичної думки.