Короля Фрідріха Вільгельма І прозивали «королем-солдатом», «капралом», «фельдфебелем на троні» (фельдфебель — нижче офіцерське звання). Поясніть, чому вживали такі прізвиська. Які заходи короля належать до «освіченого абсолютизму»?

Фрідріха Вільгельма І називали «королем-солдатом», «капралом» і «фельдфебелем на троні», бо він надавав армії особливого значення. Король жив доволі скромно, вимагав суворої дисципліни від чиновників і військових, особисто цікавився навчанням та порядком у війську. За його правління прусська армія стала однією з найсильніших у Європі.

Водночас він не вів постійних великих воєн: король переважно накопичував кошти, зміцнював державу й армію. Він централізував управління, посилив контроль за фінансами, підтримував господарство та запроваджував обов’язкове початкове навчання.

До рис освіченого абсолютизму можна віднести заходи, спрямовані на користь держави й населення: розвиток шкільної освіти, упорядкування управління та фінансів, підтримку ремесел і господарства, обмеження сваволі чиновників. Проте повністю політику Фрідріха Вільгельма І освіченим абсолютизмом назвати не можна: її головною рисою був суворий військовий порядок. Найяскравіше ідеї освіченого абсолютизму в Пруссії втілював його син Фрідріх ІІ.

0 0 Пожаловаться