зробити синтаксичний розбір речення, вказавши частину мови. Речення: Пошарпані грозами, подзьобані осколками снарядів,жумають свою безконечну думу почорнілі цегляні стіни, лупиться під палаючим сонцем старенький, вимитий дощами дах, задумливо шепочуть над школою статні сокири.

Синтаксичний розбір речення передбачає визначення головних і другорядних членів речення та частин мови, до яких вони належать. Давайте детально розберемо це речення:

Речення:
«Пошарпані грозами, подзьобані осколками снарядів, жумають свою безконечну думу почорнілі цегляні стіни, лупиться під палаючим сонцем старенький, вимитий дощами дах, задумливо шепочуть над школою статні сокири.»

1. Визначення граматичної основи

У реченні наявні три граматичні основи (предикативні частини):

1. Почорнілі цегляні стіни жумають думу
   • Граматична основа: «стіни жумають»
2. Лупиться дах
   • Граматична основа: «дах лупиться»
3. Сокири шепочуть
   • Граматична основа: «сокири шепочуть»

Таким чином, це складне речення, яке складається з трьох частин, з'єднаних інтонацією.

2. Синтаксичний і морфологічний розбір кожного слова

Перша частина: "Пошарпані грозами, подзьобані осколками снарядів, жумають свою безконечну думу почорнілі цегляні стіни"

• Пошарпані – дієприкметник, означає стан предмета (стіни); пов'язаний з підметом "стіни".
• Грозами – іменник, орудний відмінок, обставина (чим пошарпані?).
• Подзьобані – дієприкметник, подібно до "пошарпані", характеризує підмет.
• Осколками – іменник, орудний відмінок, обставина (чим подзьобані?).
• Снарядів – іменник, родовий відмінок, означення до "осколками".
• Жумають – дієслово, особова форма, присудок.
• Свою – займенник, присвійна форма, означення до "думу".
• Безконечну – прикметник, означення до "думу".
• Думу – іменник, знахідний відмінок, додаток.
• Почорнілі – дієприкметник, означає стан підмета "стіни".
• Цегляні – прикметник, означення до "стіни".
• Стіни – іменник, називний відмінок, підмет.

Друга частина: "Лупиться під палаючим сонцем старенький, вимитий дощами дах"

• Лупиться – дієслово, особова форма, присудок.
• Під – прийменник.
• Палаючим – дієприкметник, означення до "сонцем".
• Сонцем – іменник, орудний відмінок, обставина місця.
• Старенький – прикметник, означає підмет "дах".
• Вимитий – дієприкметник, означення до "дах".
• Дощами – іменник, орудний відмінок, обставина.
• Дах – іменник, називний відмінок, підмет.

Третя частина: "Задумливо шепочуть над школою статні сокири"

• Задумливо – прислівник, обставина способу дії (як шепочуть?).
• Шепочуть – дієслово, особова форма, присудок.
• Над – прийменник.
• Школою – іменник, орудний відмінок, обставина місця.
• Статні – прикметник, означення до "сокири".
• Сокири – іменник, називний відмінок, підмет.

3. Тип речення за структурою

Речення є складним безсполучниковим. Складається з трьох предикативних частин, що описують різні дії предметів у певному контексті.

4. Висновок про частини мови та члени речення

1. Підмети: стіни, дах, сокири.
2. Присудки: жумають, лупиться, шепочуть.
3. Означення: пошарпані, подзьобані, почорнілі, цегляні, старенький, вимитий, статні.
4. Обставини: грозами, осколками, під палаючим сонцем, дощами, над школою.
5. Додаток: думу.

Це художнє речення, багате на описові засоби (епітети, дієприкметники), що створюють яскраву картину стану предметів та навколишнього середовища.