Хронологічна таблиця життя Павла тичини

Павло Тичина — один із найбільш відомих українських поетів XX століття, який залишив значний слід у розвитку української літератури. Ось хронологічна таблиця основних подій його життя та творчості:

1. 1891, 27 січня — Павло Тичина народився в селі Піски (тепер Чернігівська область) в селянській родині.

2. 1907 — вступив до Чернігівської гімназії, де почав серйозно цікавитися літературою.

3. 1910 — Тичина написав свої перші поетичні твори. У цей період він почав захоплюватися символізмом та модернізмом.

4. 1913 — вийшла перша поетична збірка Тичини "Сонячні кларнети", яка принесла йому популярність як одного з представників українського символізму.

5. 1914–1917 — навчання в Київському університеті на факультеті історії та філології. У цей період Тичина активно бере участь у культурному житті, працює в літературних колах, вивчає класичну літературу та культуру.

6. 1917 — після Лютневої революції Тичина активно підтримує нові соціальні ідеї, а також українську незалежність. Він стає однією з ключових фігур української культурної революції.

7. 1919–1921 — у ці роки поет багато працює у різних літературних і політичних організаціях, активно співпрацює з новою радянською владою.

8. 1920-ті роки — Тичина продовжує свою творчу діяльність, але починає звертатися до більш "радянських" мотивів. Вийшла його збірка "Замість сонетів", де можна побачити перші спроби поета поєднати класичні форми з новим соціалістичним контекстом.

9. 1930-ті роки — період становлення Павла Тичини як одного з офіційних поетів радянської України. Він активно підтримує політичний курс радянської влади, за що його часто критикували за "літературний компроміс". У цей час вийшли збірки "Прапори", "Тринадцята зірка".

10. 1939 — Павло Тичина став народним комісаром освіти Української РСР. Він продовжує працювати на посаді, займаючись розвитком освіти, культури, а також літературної політики в умовах радянської влади.

11. 1940-1950-ті роки — Після Другої світової війни Тичина продовжує працювати на посаді в уряді та писати поезії. Він створює велику кількість віршів, які підтримують радянську ідеологію, але з часом його творчість стає більш рефлексивною і глибокою.

12. 1956 — Тичина став лауреатом Сталінської премії за збірку "Вибрані твори", яка мала велику популярність в той час.

13. 1960-ті роки — період деякого ідеологічного розриву з радянським режимом. Тичина вже не так активно підтримує ідеї, що домінували в його молодості.

14. 1967 — Павло Тичина помер 16 вересня у Києві. Його поховали на Байковому кладовищі.

Тичина став важливою фігурою в літературному процесі не лише в Україні, а й у світі, вплинувши на формування радянської поезії та літератури в цілому. Водночас його творчість неодноразово ставала об'єктом суперечок, через складні відносини з політичною ситуацією в країні.