Цитати до характеристики Сомка та Брюховецького "Чорна рада"

У романі "Чорна рада" Пантелеймона Куліша образи Сомка та Брюховецького є центральними для розуміння політичної ситуації та моралі того часу. Куліша не просто створює дві яскраві постаті, але й через них показує складність українського національного руху в період Руїни. Ось кілька цитат, які допоможуть краще зрозуміти ці образи.

1. Сомко

Сомко – це представник старшинської еліти, який прагне відновлення незалежності та благополуччя для своєї країни. Його образ у романі часто трактують як символ розумної, поміркованої, патріотичної сили, яка хоче вберегти традиції і зберегти мир.

Цитата:
"Він був не багатий, але не жадібний, не гоноровитий, але не раболепний; і звісно, не дурний."
Цей опис Сомка відображає його принциповість, відсутність прагнення до особистого збагачення та відданість своїй справі. Він не був ані великим революціонером, ані зрадником, а намагався діяти згідно з високими моральними стандартами.

Інша важлива цитата:
"…віддавався він справі не заради слави, а заради долі України."
Ця фраза підтверджує патріотизм Сомка, його спрямованість на загальний добробут, а не на особисту вигоду.

2. Брюховецький

Брюховецький, на відміну від Сомка, є амбіційною і менш моральною постаттю. Він є типовим представником політичної інтриги та прагнення до влади за будь-яку ціну, навіть через зраду своїх принципів. Його бажання здобути владу призводить до морального занепаду та втрачених шансів для України.

Цитата:
"Він був звичайний політик: і хитрий, і жорстокий, і не за своєму духу, а заради своєї користі."
Ця цитата описує Брюховецького як людину, для якої політика була всім, навіть якщо це включало зрадництво своїх товаришів та інтересів України.

Ще одна цитата, що підтверджує його характер:
"Брюховецький думав лише про те, як би йому утримати свою владу, і не зупинявся ні перед чим."
Це підтверджує його прагнення до влади за будь-яку ціну, незважаючи на наслідки для людей і для країни.

Суперечність між Сомком і Брюховецьким

Сомко і Брюховецький, безумовно, є антиподами в романі. Сомко є втіленням моральних ідеалів, готовий жертвувати особистими інтересами заради блага України, тоді як Брюховецький уособлює політичну гру, зраду і жорстокість заради досягнення власної мети. Ця суперечність між ними є однією з основних тем роману і глибоко розкриває ті політичні та моральні вибори, з якими стикаються герої в період Руїни.

Таким чином, через ці два образи Куліш демонструє ідеалізовану модель лідера (Сомка) і жорстокого, готового на все заради влади політика (Брюховецького), що підкреслює проблему вибору між особистими інтересами і національними цінностями, яка стояла перед Україною в той час.