Порівняйте економічний розвиток Наддніпрянщини і Західної України в другій половині ХІХ ст. Зробіть висновки.

Економічний розвиток Наддніпрянщини та Західної України в другій половині ХІХ століття мав суттєві відмінності, обумовлені історичними, соціально-економічними та політичними факторами. Ось порівняння основних аспектів:

1. Економічна структура

• Наддніпрянщина:
  • Швидкий розвиток промисловості, особливо важкої. Регіон став основним центром видобутку вугілля (Донбас) і металургії (Катеринослав, сучасний Дніпро).
  • Зростання сільськогосподарського виробництва. Експорт зерна через чорноморські порти став важливим джерелом доходів.
  • Значний вплив залізничного будівництва на економіку. Нові залізничні магістралі сприяли торгівлі та інтеграції з ринками Російської імперії.
• Західна Україна:
  • Економіка мала аграрний характер. Основною сферою зайнятості залишалося сільське господарство.
  • Менше уваги приділялось промисловому розвитку. У регіоні функціонували лише невеликі підприємства, такі як деревообробні, текстильні, нафтодобувні (особливо в районі Борислава).
  • Економіка значною мірою залежала від іноземних інвесторів і капіталу Австро-Угорщини.

2. Сільське господарство

• Наддніпрянщина:

  • Розвивались великі поміщицькі господарства, орієнтовані на експорт продукції.
  • Впроваджувались нові технології, що сприяли підвищенню продуктивності.
  • Проблемою залишалось малоземелля селян і селянські виступи проти кріпацької спадщини.

• Західна Україна:

  • Значна частина селянства страждала від малоземелля, високої концентрації земель в руках великих землевласників.
  • Рівень механізації був низьким, сільське господарство залишалось переважно традиційним.
  • Еміграція населення в пошуках роботи (зокрема, до США і Канади) через економічну скруту.

3. Промисловість

• Наддніпрянщина:
  • Центри промисловості концентрувались в Донецько-Криворізькому регіоні, де видобували вугілля, залізну руду, виробляли метал.
  • Швидкий розвиток заводів, фабрик, зокрема у сферах металургії, машинобудування та цукроваріння.
• Західна Україна:
  • Промисловість мала локальний характер. Видобуток нафти в районі Дрогобича та Борислава був найбільш розвиненою галуззю.
  • Відсутність значного капіталу стримувала розширення промислового виробництва.

4. Торговельні відносини

• Наддніпрянщина:

  • Орієнтація на внутрішній ринок Російської імперії.
  • Значний експорт зерна через чорноморські порти.

• Західна Україна:

  • Залежність від австрійських і угорських ринків.
  • Слабка транспортна інфраструктура ускладнювала розвиток торгівлі.

5. Рівень урбанізації

• Наддніпрянщина:

  • Індустріалізація сприяла швидкому зростанню міст.
  • З'являлись нові промислові центри, такі як Катеринослав, Харків, Одеса.

• Західна Україна:

  • Рівень урбанізації залишався низьким.
  • Міста розвивались повільно і часто не мали сучасної інфраструктури.

Висновки

1. Рівень розвитку: Наддніпрянщина розвивалась швидше завдяки промисловій революції, підтримці з боку Російської імперії та наявності природних ресурсів. Західна Україна, натомість, залишалась переважно аграрним регіоном з менш розвиненою промисловістю.

2. Соціальні наслідки: У Наддніпрянщині індустріалізація сприяла появі нових соціальних груп, таких як промисловий пролетаріат. У Західній Україні еміграція стала ключовим способом вирішення економічних проблем.

3. Залежність: Економіка Західної України залишалась залежною від зовнішніх ринків Австро-Угорщини, тоді як Наддніпрянщина інтегрувалась у систему Російської імперії.

Отже, в другій половині ХІХ ст. Наддніпрянщина демонструвала динамічніший економічний розвиток, тоді як Західна Україна зберігала аграрно-експортний характер із повільним темпом індустріалізації.