Кого називали батьком Трагедії

Батьком трагедії називають давньогрецького драматурга Есхіла (525/524—456 до н. е.). Цей титул він отримав за свій значний внесок у розвиток жанру трагедії в Давній Греції. Есхіл вважається засновником класичної трагедії, і його творчість суттєво вплинула на подальший розвиток театру.

До Есхіла трагедії мали значно простішу структуру і переважно складалися з хорових партій. Саме Есхіл уперше ввів другого актора (диалог між акторами), що дозволило значно ускладнити драматичну дію і розкрити конфлікти між персонажами. Він також розширив роль хору, перетворивши його на учасника подій, а не лише коментатора.

Його найвідоміші твори — це трилогія «Орестея», яка включає п'єси «Агамемнон», «Хоефори» і «Евменіди». У цих трагедіях він досліджував глибокі моральні та філософські питання, такі як відплата, справедливість і людська доля.

Завдяки своєму новаторству Есхіл заклав основи трагедійної драматургії, на яких пізніше будували свої твори такі видатні драматурги, як Софокл і Еврипід. Тому Есхіл заслужено вважається «батьком трагедії».