Твір-мініатюра"А за вікнами плаче дощ"

"А за вікнами плаче дощ" – це фраза, яка може бути використана як назва для твору-мініатюри, який відображає меланхолійну атмосферу та задумливість. Уявімо, що цей твір описує картину осіннього дня, коли дощові краплі безперервно стукають по віконному склу, створюючи відчуття суму та ностальгії.

Твір починається з опису тихого, сірого ранку. Небо вкрите важкими хмарами, які обіцяють дощ. Вулиці міста здаються безлюдними, а будинки – похмурими та мовчазними. Основний герой твору – це людина, яка спостерігає за цією сценою через вікно своєї кімнати.

Автор детально описує, як краплі дощу повільно сковзають по склу, відбиваючи та спотворюючи образи зовнішнього світу. В цих краплях відображаються фрагменти міського пейзажу: оголені дерева, що ледь коливаються на вітрі, тьмяне світло вуличних ліхтарів, спорадичні прохожі, що поспішають у своїх непромокаючих плащах.

Герой твору замислюється над своїм життям та виборами, які він зробив. Дощ ніби стає метафорою його внутрішніх переживань – невпинний, непередбачуваний, іноді лагідний, а іноді – різкий та пронизливий. Він роздумує про минуле, про моменти радості та смутку, які відгомонються в його пам'яті подібно до відлуння крапель дощу по склу.

Твір-мініатюра містить символіку та алегорії, використовуючи елементи природи для вираження глибоких емоцій та роздумів персонажа. Дощ у творі символізує очищення, зміну, а іноді й самотність та печаль. Він викликає в персонажа спогади про минуле та змушує замислитися про майбутнє.

Завершується твір затишною сценою, коли герой, загорнувшись у теплий плед, продовжує спостерігати за дощем, відчуваючи солодку меланхолію та спокій. Ця мініатюра – це не просто опис погоди, це розповідь про внутрішні переживання людини, її думки та емоції, які виражені через просту, але водночас глибоку метафору – плач дощу за вікном.