Твір про воду аба казку СРОЧНО!!!

Жила-була краплинка води, яка мешкала високо в небі в біленькій хмаринці. Вона завжди мріяла побачити світ, поплавати у великій річці, пробігти бурхливим потоком або ж поринути в глибоке море. Її друзі-краплинки часто казали їй, що це небезпечно, адже світ великий і непередбачуваний, але наша краплинка не зважала на ці попередження.

Одного дня, коли сонце виглядало з-за хмарки і обігрівало землю теплими променями, наша краплинка відчула, як її затягло вниз. Вона перетворилася на краплю дощу і впала з неба, сміючись і радіючи, що її мрія здійснюється. Спочатку вона опинилася на листочку квітки, а потім скотилася по стеблу прямо на землю.

Там вона побачила струмочок і одразу ж приєдналася до нього. Вони разом побігли в далечінь, збираючи на своєму шляху інших краплинок, поки не стали частиною великої річки. Річка котила свої води через поля, ліси і гори. Наша краплинка була у захваті, адже тепер вона бачила стільки різних краєвидів, зустрічала різних тварин та рослини.

Протягом свого подорожі краплинка почула, що попереду море, і їй стало цікаво, яким воно буде. Нарешті вона досягла його — безкрайнього, синього і величного. Вона приєдналася до хвиль і відчула себе частиною чогось грандіозного. Але на цьому пригоди краплинки не закінчилися. Через деякий час сонце знову зігріло її, і вона випарувалася, піднявшись назад у небо, щоб знову стати частиною хмари.

Так почався новий цикл її життя, і краплинка знала, що попереду на неї чекають нові пригоди, нові струмки, річки, моря і навіть океани. Вона зрозуміла, що кожен момент її подорожі — це частина великого природного кола, в якому немає кінця.