1. За що Герасим дорікав Климу зранку? Бо той:

а) проспав; б) не нагодував увечері худобу; в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу; г) не накосив коням трави.

2. Копач назвав робітників Герасима:

а) сараною; б) прожорами; в) товстунами; г) худобою.

3. Копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до:

а) Києва; б) Парижа; в) Лондона; г) Нью-Йорка.

4. Думок у Герасима було стільки, як:

а) листячка на дереві; б) хмар на небі; в) піску в морі; г) худоби в Жолудя.

5. За фальшиві гроші Герасим хоче викупити землі:

а) Пузиря; б) Смоквинова; в) Чобота; г) найбагатшого купця.

6. Хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «Опит — велике діло»?

а) Параска; б) Копач; в) Герасим; г) Савка.

7. На низинці Копач пропонує Герасиму:

а) посадити садок; б) збудувати ферму; в) викопати колодязь; г) зробити власний ставок.

8. Ідучи до Пузиря, Копач із собою взяв:

а) шматок сала і хліб; б) глек сметани; в) хліб з часником; г) домашньої ковбаски.

9. На думку Копача, біди не чинить:

а) запас їжі; б) сотня грошей; в) раціональна думка; г) теплий одяг.

10. Герасиму не подобалося в Копачеві те, що той:

а) постійно надавав поради; б) просив у нього їсти; в) хвалився своїми досягненнями у розкопках; г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним.

11. «Блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився Герасим, коли:

а) Копач просив у нього коней, щоб поїхати до Пузиря; б) дізнався про зневажливе ставлення Жолудя до своєї худоби; в) Параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви; г) бачив, як Клим годує худобу.

12. Герасим порівнював Параску з:

а) пишною квіткою; б) конякою; в) бджолою; г) соловейком.

За що Герасим дорікав Климу зранку?
Герасим дорікав Климу за те, що той не нагодував увечері худобу. Це питання стосується сцени з п'єси, де Герасим засуджує Климову недбалість у догляді за господарством.

Копач назвав робітників Герасима:
Копач назвав робітників Герасима «сараною». Цим словом він виразив своє ставлення до них, порівнюючи з паразитами, що споживають усе навколо, не приносячи користі.

Копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до:
Копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до Парижа. Це символічний сон, що відображає його мрії про багатство і зміну життя.

Думок у Герасима було стільки, як:
Герасим порівнює кількість своїх думок з пісочком в морі. Це вираз символізує розгубленість і неможливість зібрати всі думки разом.

За фальшиві гроші Герасим хоче викупити землі:
Герасим хоче за фальшиві гроші викупити землі Пузиря. Це частина сюжетної лінії п'єси, де Герасим намагається досягти своїх цілей нечесним шляхом.

Хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «Опит — велике діло»?
Копач постійно повторював цю фразу. Це його манера підкреслювати важливість досвіду і практичних знань у своїй роботі.

На низинці Копач пропонує Герасиму:
Копач пропонує Герасиму збудувати ферму. Це ще один крок у їхньому бізнес-плані, націленому на збагачення.

Ідучи до Пузиря, Копач із собою взяв:
Копач взяв із собою шматок сала і хліб. Це типова їжа для подорожі, що вказує на його практичність та економність.

На думку Копача, біди не чинить:
Копач вважає, що сотня грошей не чинить біди. Це підкреслює його прагматичний підхід до життя, де гроші відіграють важливу роль.

Герасиму не подобалося в Копачеві те, що той:
Герасиму не подобалося в Копачеві те, що той постійно надавав поради. Герасим не любить, коли йому вказують, як вести справи, що підкреслює його самостійність.

«Блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився Герасим, коли:
Герасим сказав це, коли дізнався про зневажливе ставлення Жолудя до своєї худоби. Він виразив своє захоплення тим, хто піклується про тварин, як про частину сім'ї.

Герасим порівнював Параску з:
Герасим порівнював Параску з пишною квіткою. Це комплімент, що підкреслює її красу і привабливість.