Правове регулювання виконання органом пробації адміністративних стягнень

1. Загальна характеристика правового регулювання

Виконання органами пробації адміністративних стягнень є важливим напрямом діяльності органів та установ системи пробації України. Воно спрямоване на забезпечення реалізації судових постанов про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, організацію виконання призначених стягнень, контроль за поведінкою правопорушників та запобігання повторному вчиненню адміністративних правопорушень.

Органи пробації беруть участь у виконанні окремих видів адміністративних стягнень, які не передбачають ізоляції особи від суспільства, а полягають у залученні правопорушника до суспільно корисної праці.

Основними адміністративними стягненнями, виконання яких покладається на уповноважені органи з питань пробації, є:

• громадські роботи;

• суспільно корисні роботи.

При цьому необхідно розмежовувати адміністративні стягнення та кримінальні покарання. Наприклад, виправні роботи, хоча й передбачені спільним відомчим порядком виконання, у відповідному контексті є кримінальним покаранням, а не адміністративним стягненням.

Правове регулювання цієї діяльності ґрунтується на положеннях Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), Закону України «Про пробацію», а також нормативно-правових актів Міністерства юстиції України.

2. Нормативно-правова база виконання адміністративних стягнень органами пробації

Основу правового регулювання становлять такі нормативно-правові акти.

1. Конституція України.

Конституційні положення визначають загальні засади діяльності державних органів, принцип верховенства права, законності, поваги до прав і свобод людини.

Особливе значення має стаття 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Це означає, що орган пробації не може самостійно змінювати вид адміністративного стягнення, його тривалість або встановлювати додаткові обмеження для правопорушника.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

КУпАП є основним нормативним актом, який визначає підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності, види адміністративних стягнень, порядок їх призначення та виконання.

Особливе значення мають такі положення Кодексу:

• стаття 30-1 — визначає зміст і порядок призначення громадських робіт;

• стаття 31-1 — визначає зміст суспільно корисних робіт;

• статті 298–305 — встановлюють загальні положення виконання постанов про накладення адміністративних стягнень;

• статті 321-1–321-4 — регулюють виконання адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт;

• статті 325-1–325-4 — регулюють виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.

3. Закон України «Про пробацію» від 5 лютого 2015 року № 160-VIII.

Цей Закон визначає правові засади організації та функціонування пробації в Україні, її завдання, принципи, види та повноваження уповноважених органів.

Важливим є те, що органи пробації забезпечують реалізацію державної політики не лише у сфері виконання кримінальних покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, а й щодо виконання окремих адміністративних стягнень стосовно повнолітніх осіб.

4. Наказ Міністерства юстиції України від 19 березня 2013 року № 474/5.

Цим наказом затверджено Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт.

Цей нормативний акт має особливе практичне значення, оскільки безпосередньо регламентує діяльність уповноважених органів з питань пробації під час виконання відповідних судових постанов.

У ньому визначено порядок прийняття судових постанов до виконання, обліку правопорушників, організації суспільно корисної праці, контролю за відбуванням стягнень, оформлення документів та реагування на ухилення від виконання постанов.

3. Особливості виконання окремих видів адміністративних стягнень

3.1. Виконання адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт

Громадські роботи є видом адміністративного стягнення, який полягає у виконанні особою, що вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт.

Відповідно до статті 30-1 КУпАП громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським або міськрайонним судом на строк від 20 до 60 годин.

Вони виконуються не більше чотирьох годин на день, а неповнолітніми — двох годин на день.

Громадські роботи не призначаються:

• особам з інвалідністю першої або другої групи;

• вагітним жінкам;

• жінкам віком понад 55 років;

• чоловікам віком понад 60 років.

Відповідно до статті 321-1 КУпАП виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Процес виконання цього стягнення передбачає декілька послідовних етапів.

Перший етап — отримання та реєстрація постанови суду.

Постанова суду про накладення громадських робіт направляється до органу пробації після набрання нею законної сили. Відповідно до статті 321-1 КУпАП вона надсилається на виконання не пізніше дня, наступного за днем набрання нею законної сили.

Після надходження постанови працівники органу пробації перевіряють правильність оформлення документів, здійснюють її реєстрацію та беруть правопорушника на облік.

Другий етап — виклик правопорушника та роз'яснення йому порядку виконання стягнення.

Працівники органу пробації викликають особу для проведення бесіди, під час якої:

• роз'яснюють порядок і умови виконання громадських робіт;

• повідомляють про місце та графік їх виконання;

• ознайомлюють з правами й обов'язками;

• попереджають про відповідальність за ухилення від відбування адміністративного стягнення.

Третій етап — визначення місця та виду громадських робіт.

Види громадських робіт визначаються органами місцевого самоврядування. Орган пробації взаємодіє з відповідними органами щодо визначення об'єктів, на яких правопорушники можуть виконувати призначені роботи.

Це можуть бути роботи з благоустрою територій, прибирання громадських місць, озеленення, упорядкування парків, скверів та інші суспільно корисні роботи.

Відбування громадських робіт здійснюється за місцем проживання правопорушника у вільний від роботи чи навчання час.

Четвертий етап — контроль за виконанням громадських робіт.

Орган пробації здійснює контроль за фактичним відбуванням стягнення, веде облік відпрацьованих годин та перевіряє дотримання правопорушником установленого порядку.

Водночас на підприємство, установу чи організацію, де особа виконує громадські роботи, покладаються такі обов'язки:

• погодження видів робіт та об'єктів їх виконання;

• контроль за виконанням визначених робіт;

• ведення обліку відпрацьованого часу;

• своєчасне повідомлення органу пробації про ухилення правопорушника від виконання стягнення.

П'ятий етап — завершення виконання стягнення.

Після відпрацювання особою всіх призначених судом годин орган пробації оформлює відповідні документи, що підтверджують виконання постанови суду, та здійснює передбачені Порядком облікові дії.

Таким чином, виконання громадських робіт передбачає взаємодію органу пробації, органів місцевого самоврядування та підприємств, установ і організацій, на яких безпосередньо виконуються роботи.

3.2. Виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт

Суспільно корисні роботи є окремим видом адміністративного стягнення, запровадженим Законом України від 7 грудня 2017 року № 2234-VIII.

Вони полягають у виконанні правопорушником оплачуваних робіт, види яких та перелік об'єктів визначаються відповідним органом місцевого самоврядування.

Особливість цього стягнення полягає в тому, що воно має не лише каральне, а й соціально-економічне призначення. Зокрема, зароблені кошти спрямовуються на погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до статті 31-1 КУпАП суспільно корисні роботи призначаються судом на строк від 120 до 360 годин.

Вони виконуються не більше восьми годин на день, а неповнолітніми — не більше двох годин на день.

Такі роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам віком понад 55 років та чоловікам віком понад 60 років.

Порядок виконання суспільно корисних робіт регламентується главою 31-А КУпАП та розділами XI–XV Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 474/5.

Відповідно до пункту 11.1 цього Порядку виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Основними функціями органу пробації є:

1. Ведення обліку осіб, на яких накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.

2. Роз'яснення правопорушникам порядку та умов виконання цього стягнення.

3. Визначення та погодження з органами місцевого самоврядування і власниками підприємств переліку об'єктів та видів робіт.

4. Контроль за виконанням правопорушниками призначених робіт.

5. Контроль за дотриманням установлених строків виконання стягнення.

6. Ведення обліку відпрацьованих годин.

7. Реагування на випадки ухилення від виконання суспільно корисних робіт.

Важливою особливістю цього виду стягнення є оплата праці правопорушника. Відповідно до статті 325-1 КУпАП оплата здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж установлений законом мінімальний розмір оплати праці.

Нарахована плата перераховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, орган пробації в цьому випадку виконує організаційну та контрольну функції, а підприємства, на яких відбуваються роботи, забезпечують безпосередню організацію праці, облік відпрацьованого часу та нарахування заробітної плати.

3.3. Виконання адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт

Необхідно також враховувати, що виправні роботи відповідно до статті 31 КУпАП є саме адміністративним стягненням, а не виключно кримінальним покаранням.

Виправні роботи призначаються судом на строк до двох місяців із відбуванням за місцем постійної роботи правопорушника та відрахуванням до 20 відсотків його заробітку в дохід держави.

Порядок виконання цього стягнення також передбачений наказом Міністерства юстиції України № 474/5.

Виконання постанови передбачає:

• направлення постанови суду до уповноваженого органу з питань пробації;

• взяття правопорушника на облік;

• направлення необхідних документів за місцем його роботи;

• контроль за правильністю та своєчасністю проведення відрахувань із заробітної плати;

• контроль за виконанням постанови суду;

• оформлення документів після завершення строку стягнення.

Таким чином, органи пробації забезпечують виконання трьох видів адміністративних стягнень: громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт.

4. Повноваження органу пробації під час виконання адміністративних стягнень

Діяльність органу пробації у сфері виконання адміністративних стягнень характеризується наявністю конкретних організаційних, облікових, контрольних та процесуальних повноважень.

До основних повноважень належать:

1. Організація виконання судових постанов.

Орган пробації приймає постанови суду до виконання, реєструє їх, формує облікові матеріали та організовує виконання призначеного стягнення.

2. Ведення обліку правопорушників.

На кожну особу, щодо якої надійшла постанова суду, оформлюються відповідні облікові документи. Це забезпечує належний контроль за виконанням адміністративного стягнення.

3. Роз'яснення прав та обов'язків.

Працівники пробації зобов'язані повідомити особі про порядок і умови виконання стягнення, графік робіт, місце їх проведення та наслідки ухилення від виконання постанови.

4. Взаємодія з органами місцевого самоврядування.

Така взаємодія необхідна для визначення видів суспільно корисних робіт, об'єктів їх виконання та забезпечення можливості залучення правопорушників до відповідної діяльності.

5. Контроль за виконанням стягнень.

Орган пробації контролює дотримання правопорушниками встановленого порядку, облік відпрацьованих годин та виконання судових постанов у повному обсязі.

6. Реагування на порушення порядку виконання стягнень.

У разі ухилення особи від виконання призначених робіт орган пробації встановлює відповідні обставини, документує порушення та вживає заходів, передбачених законодавством, зокрема звертається до суду з відповідним поданням у випадках, визначених КУпАП.

5. Правові наслідки ухилення від виконання адміністративних стягнень

Одним із важливих напрямів діяльності органів пробації є реагування на випадки ухилення правопорушників від виконання призначених адміністративних стягнень.

Законодавство України встановлює різні правові наслідки ухилення залежно від виду адміністративного стягнення.

У разі ухилення від громадських робіт застосовується стаття 321-4 КУпАП.

Відповідно до цієї статті невідбутий строк громадських робіт за постановою суду може бути замінений штрафом або адміністративним арештом.

Заміна громадських робіт штрафом можлива за умови, що санкція відповідної статті КУпАП передбачає застосування штрафу. Розмір штрафу визначається з розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють п'ятьом неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.

Якщо санкція відповідної статті не передбачає штрафу, невідбутий строк може бути замінений адміністративним арештом. Одна доба арешту відповідає п'ятьом годинам невідбутих громадських робіт, але строк арешту не може перевищувати 15 діб.

У разі ухилення від суспільно корисних робіт застосовується стаття 325-4 КУпАП.

Законодавством передбачено, що особа, яка ухиляється від відбування такого адміністративного стягнення, підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

У разі злісного ухилення особи від виконання суспільно корисних робіт вона підлягає кримінальній відповідальності в порядку, встановленому законом.

У разі ухилення від виправних робіт застосовуються положення статей 322–325 КУпАП, які визначають порядок виконання цього стягнення та правові наслідки ухилення від нього.

Важливо, що орган пробації не має повноважень самостійно змінювати призначене судом адміністративне стягнення. Питання про заміну стягнення або інші питання, пов'язані з виконанням судової постанови, вирішуються судом у встановленому законом порядку.

6. Взаємодія органів пробації з іншими державними органами та установами

Ефективність виконання адміністративних стягнень значною мірою залежить від належної взаємодії органів пробації з іншими суб'єктами.

Основними учасниками такої взаємодії є:

• Суди. Призначають адміністративні стягнення, направляють постанови на виконання та вирішують питання, пов'язані з виконанням призначених стягнень.

• Органи місцевого самоврядування. Визначають види громадських і суспільно корисних робіт, а також об'єкти, на яких вони виконуються.

• Підприємства, установи та організації. Забезпечують безпосереднє виконання робіт, здійснюють контроль за діяльністю правопорушників та ведуть облік відпрацьованого часу.

• Органи державної виконавчої служби. Беруть участь у реалізації механізму погашення заборгованості зі сплати аліментів за рахунок коштів, зароблених під час виконання суспільно корисних робіт.

• Органи Національної поліції. У межах визначеної законом компетенції беруть участь у забезпеченні правопорядку та реагуванні на адміністративні правопорушення.

Така взаємодія забезпечує комплексний підхід до виконання адміністративних стягнень і сприяє належному виконанню судових рішень.

7. Гарантії прав осіб під час виконання адміністративних стягнень

Під час виконання адміністративних стягнень органи пробації повинні забезпечувати дотримання прав і законних інтересів правопорушників.

Основними гарантіями є:

1. Законність. Усі дії працівників пробації повинні відповідати вимогам законодавства України.

2. Повага до людської гідності. Забороняється принижувати честь і гідність особи або застосовувати незаконні методи впливу.

3. Дотримання прав людини. Правопорушник зберігає передбачені законом права, крім обмежень, безпосередньо встановлених судовим рішенням та законодавством.

4. Недопущення дискримінації. Виконання адміністративного стягнення має здійснюватися з дотриманням принципу рівності перед законом.

5. Забезпечення належних умов праці. Роботи повинні організовуватися з дотриманням вимог законодавства про охорону праці та безпеку.

6. Право на оскарження. Особа має право оскаржувати незаконні рішення, дії або бездіяльність посадових осіб у встановленому законодавством порядку.

Важливо також, що адміністративне стягнення має виконуватися в межах строків і умов, установлених судом та законом. Працівники органу пробації не можуть виходити за межі наданих їм повноважень.

8. Проблеми та перспективи вдосконалення правового регулювання

Попри наявність достатньо розвиненої нормативно-правової бази, у практиці виконання адміністративних стягнень органами пробації існують певні проблеми.

До основних проблем можна віднести:

1. Недостатня кількість об'єктів для виконання громадських робіт.

У деяких територіальних громадах існує обмежена кількість підприємств та установ, які можуть забезпечити правопорушників відповідними видами робіт.

2. Недостатнє матеріально-технічне забезпечення.

Організація виконання адміністративних стягнень потребує належного фінансування, кадрового забезпечення та створення відповідних умов для здійснення контрольних функцій.

3. Проблеми взаємодії між суб'єктами виконання стягнень.

Не завжди забезпечується належна координація між органами пробації, місцевим самоврядуванням і підприємствами, на яких виконуються роботи.

4. Ухилення правопорушників від виконання стягнень.

Окремою проблемою є випадки неявки осіб до органу пробації, невиконання встановленого графіка робіт та відсутності за місцем проживання.

5. Недостатня правова обізнаність правопорушників.

Особи не завжди розуміють порядок виконання адміністративних стягнень, свої права та обов'язки, а також наслідки ухилення від їх виконання.

Для вдосконалення відповідної сфери доцільно:

• удосконалювати нормативно-правове регулювання діяльності органів пробації;

• посилювати взаємодію з органами місцевого самоврядування;

• розширювати перелік підприємств та об'єктів для виконання суспільно корисних робіт;

• забезпечувати належне матеріальне та кадрове забезпечення органів пробації;

• удосконалювати механізми обліку та контролю за виконанням адміністративних стягнень;

• підвищувати рівень правової обізнаності осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності.

9. Висновки

Отже, правове регулювання виконання органами пробації адміністративних стягнень є комплексною системою нормативно-правових приписів, які визначають порядок організації, здійснення та контролю за виконанням судових постанов про накладення адміністративних стягнень.